Господь відкриває очі тим, що жадають правди
Неділя Сліпонародженого
Дії 16:16-34; Івана 9:1-38
Нині остання неділя, коли ми на Богослужінні співаємо “Христос Воскреси”, а до четверга ще вітаємося тим вітанням пасхальним, звіщаючи всім воскресіння Христове. В цю неділю читається євангельська розповідь про оздоровлення сліпого, який від народження був невидющим.
Після воскресіння з мертвих - це друге по значенню чудо, звершене Ісусом Христом. Фарисеї, юдейська старшина старанно досліджували всю ту справу. Вони найперше допитували молодого чоловіка, який був сліпий від народження й якого Христос зробив видющим.
Вони також допитували його батька й матір, і ті засвідчили, що син їхній дійсно вродився сліпим, а як він тепер став видющим, - вони не знають,
“...хто йому очі відкрив, - ми не відаємо. Поспитайте його, - він дорослий, хай сам скаже про себе..."
Євангелист подає вияснення чому батьки так відповідали:
“Таке говорили батьки його, бо боялись юдеїв: юдеї вже були змовились,—як хто за Христа Його визнає, щоб той був відлучений від синагоги.” (Івана 9:21-22)
І син, і його батько та мати говорили правду. Та правда свідчила, що Ісус сотворив велике чудо - діло Боже, яке може створити тільки Бог. То було свідчення, ствердження, що Ісус є Христос, Спаситель, Син Божий але фарисеї не хотіли прийняти тієї Правди.
Чому? - Бо їм було невигідно. Якби фарисеї й первосвященики хотіли пізнати правду, то вони мусіли б підкоритися Ісусові Христові, але тоді б вони втратили владу над народом.
Це в усі часи: богоборці готові досліджувати, допитувати, толерувати суд до тих пір, доки свідки говоритимуть на їхню користь., а як ні, — то вони і свідків, і суддів знищать. Богоборці толерують правду до тих пір, доки та правда не свідчить проти них, проти їхньої влади. Душі богоборців лишаються духовно сліпими, - і в часи перебування Христа на землі, і тепер.
Людина, яка хоче пізнати Правду, пізнати, пересвідчитися в існуванні Бога, вона може дістати те пізнання не тільки з читання Святого Письма, а й спостереження творіння Божого в природі , з спостереження макового зерна чи зі цвітіння вишні, груші...
Нині хочу звернути вашу увагу на уривок з Дій Святих Апостолів, який був зачитаний нині. Господь Ісус Христос через апостола Павла відкрив очі духовні тюремному (в’язничному) наглядачеві. За проповідь Євангелії, науки Христової, апостолів Павла й Тимофія було посаджено в Филипах до в’язниці, але грубі мури в'язничні не втримали апостолів. В Діяннях розповідається, що вийшовши з в’язниці, ап. Павло охристив в’язничного наглядача й всю його родину.
Це було у Филипах. Де Филипи?... Тепер немає такого міста. Але за більш як 300 років до народження Ісуса Христа -- то була столиця Македонії, перейменована батьком відомого Александра Македонського (356-323). Це було перше місце в Європі, в якому проповідувалася Євангелія Христова.
Ап. Павло, якому Христос також відкрив очі духовні, (а він перед тим переслідував християн), не планував іти в Македонію. Він прибув до Троади (перехрестя сходу-заходу), ще в Азії, й планував іти до Віфанії, на побережжя Чорного моря. Тут він вперше зустрів aп. Луку, лікаря.
Але вночі Павло побачив видіння:
"якийсь македонянин став перед ним і благав його, кажучи: ‘Прийди в Македонію й нам поможи.’"(Дії 16,9)
І, як каже дієпиcець, Павло з Лукою й Тимофієм залишили Азію й прибули в Македонію. Там ап. Павло заснував - церкву Христову (в той час Филипи були Римською колонією).
Там у Филипах, а пізніше й і в Солуні, в Атенах, ап. Павло відкрив очі духовні грекам, грецьким філософам зокрема, вказавши їм:
"Ось Того, Кого навмання ви шануєте. Того я проповідую вам." (Дії 17,23)
Так апостол Павло, не за плануванням людським, а за провидінням Божим, поніс проповідь віри Христової з Азії в Європу, найперше до країв грецької мови й культури. То був у великій мірі безболісний, логічний перехід, бо і в Палестині, і в Єгипті, і в Малоазійських країнах, від часу Александра Македонського особливо, панувала грецька мова й грецька культура.
Певна частина юдеїв, звідки були не тільки апостоли, але й інші послідовники Христові, були "огречені”, як згадується в Діях Апостольських (Дії 6,1). І вже від греків- інші народи отримували благовість про Христа. Зрештою, перші тексти Євангелії, за виключенням Євангелії від Матвія, Дії й Послання Апостольські, - майже увесь Новий Заповіт, люди дістали найперше в грецькій мові.
(Державно-політично греки, коли їх покорила Римська держава військово-політично, не домінували, але культурою - так. Греки покорили й римлян, своїх завойовників, своєю вищою культурою, розвитком мистецтва, філософії.)
Для нас, християн, важливо пам'ятати, що через переслідування, гоніння християн у Палестині, за проведінням Божим віра Христова поширилася в інші країни. Проповідь тієї віри приніс на землю наших предків учень Христовий Андрій Первозванний, але остаточна перемога християнства сталася в Київській Русі за часів- князя Володимира Великого.
Амінь.
о. Протоієрей Тарас Славченко
В Канаді, як досвідчений філолог, о. Т. Славченко мав можливість влаштуватись викладачем на одному з відділів славістичних студій, але так не сталося. Виглядає, що в його особі змагалися між собою філолог і релігійний мислитель, та перший поступився другому. Він вірно служив, 29 років, як трудолюбивий священник і педагог у парафіяльних громадах східної і західної Канади, куди його посилав Провід УГП Церкви. У кожній громаді, піклувався успішним розвитком українських (рідних) і недільних (релігійних) шкіл…
