Переслідування спричинило поширення
Неділя Самарянки
Дії 11:19-26; 29-30; Івана 4:5-42
"Немає зла без добра", - говорить народне прислів’я. Також поширений вислів, оснований на Святому Письмі, що Бог в силі повернути зло на добро.
Сини Якова, брати Йосифа, із зависти переслідували свого брата Йосифа й вчинили ганебне діло - продали свого брата в невільництво, але Бог наділив Йосифа ясновидінням і мудрістю - він з рабського становища в Єгипті вибився на позицію першого дорадника фараона (в сучасному розумінні - на позицію прем’єр-міністра) й пізніше міг прислужитися до врятування від голодової смерті цілого свого роду.
Христос казав своїм учням, що
“Як Мене переслідували, — то й вас переслідувати будуть.” (Івана 15,20)
Як Його переслідували первосвященики, книжники й фарисеї, так і його учнів ті ж чи подібні люди будуть наслідувати.
І дійсно так і сталося: Ще задовго перед переслідуванням державною Римською владою, за проповідь віри Христової, апостолів почали жорстоко переслідувати юдейські правителі, первосвященики, книжники. їх били, ув’язнювали; архідиякона Стефана на смерть забили свої ж брати-юдеї.
Апостолам наказували мовчати, не згадувати ім’я Ісуса з Назарету, але вони відповідали, що мусять більше слухати Бога, як людей (Дії 5,29), і продовжували розповідати про всі події суду, розп’яття й воскресіння Христа, про Його євангельську науку.
Але коли переслідування в Палестині збільшилося, то, як згадано в Діях Апостольських,
"А ті хто розпорошився від переслідування, що знялося було через Степана, перейшли навіть до Фінікії, і Кіпру, і Антіохії…” (Дії 11,19)
Спочатку учні Христові в основному проповідували в різних місцевостях і країнах тільки серед юдеїв, але далі, засвідчено там же в Діях Святих Апостолів:
"А між ними були деякі мужі з Кіпру та з Кірінеї, що до Антіохії прийшли, і промовляли й до греків, благовістячи про Господа Ісуса." (Дії 11,20).
Коли учні Христові в Антіохії пересвідчилися, що багато греків приймають науку й віру Христову, то вони й в інших місцевостях проповідували грекам й іншим народам. Адже ж дар різних мов вони отримали в день П’ятидесятниці й той дар Божий вони вживали на просвічення й спасіння різних народів.
І, як згадує дієписець апостол Лука,
“Господня рука була з ними, і велике число увірувало й навернулось до Господа.” (Дії 11,21)
Так переслідування апостолів, учнів Христових, юдейською верхівкою й фанатиками-фарисеями спричинилося до поширення проповіді віри Христової в інших краях, серед інших народів. Навіть саму назву “християни” послідовники Ісуса Христа отримали вперше не в Єрусалимі, а в Антіохії - торговельному міжнародному центрі, де панувала в основному грецька культура.
Очевидно, прозивання християнами мало на меті поглузувати, принизити послідовників Ісуса Христа, але, як і у випадку самого Ісуса Христа, глузування й засоби приниження Бог обернув на прославлення тих, хто чинив і виконував волю Його. Назва християни, християнство - стали найбільш шанованими в світі, вони віддзеркалюють найбільші людські чесноти й достойності. Справдилося передбачення апостола Павла, що “Цьогосвітня бо мудрість - у Бога глупота.” (1 Коринтян 3,19)
Апостоли, учні Христові проповідували в різних краях, які були розміщені навколо Середземного моря, в багатьох із тих країн жили люди, які прийняли грецьку культуру, грецьку письменність, тому й не дивно, що найдавніші рукописи Євангелії, Послань і Дій Апостольських знайдено в грецькій мові, за виключенням Євангелії від Матвія, яку знайдено в старо-гебрейській мові.
Те все тільки свідчить, що учні Христові використовували умови створені історичним розвитком людства. Грецька культура, філософія, література набули поширення тому, що вони стояли на вищому ступені розвитку, тому навіть римляни, завоювавши грецькі землі військово й адміністративно, прийняли грецьку мову літературу й філософію на просвічення своїх вищих верств суспільства.
Амінь.
о. Протоієрей Тарас Славченко
В Канаді, як досвідчений філолог, о. Т. Славченко мав можливість влаштуватись викладачем на одному з відділів славістичних студій, але так не сталося. Виглядає, що в його особі змагалися між собою філолог і релігійний мислитель, та перший поступився другому. Він вірно служив, 29 років, як трудолюбивий священник і педагог у парафіяльних громадах східної і західної Канади, куди його посилав Провід УГП Церкви. У кожній громаді, піклувався успішним розвитком українських (рідних) і недільних (релігійних) шкіл…
