Обдаровання від Народження - Дари Божі
16-та неділя після Тройці / П’ятидесятниці
2 Коринтян 6:1-10; Матфея 25:14-30
“Бо кожному, хто має, дасться йому та й додасться, хто ж не має, забереться від нього й те, що він має.” (Матфея 25,29)
Кожного дня народжуються люди - діти, вони різні бувають: великі, малі, чорняві, біляві..., але спільне в них - вони всі безпомічні. Безпомічні люди приходять на світ і безпомічні відходять з цього світу, - також кожного дня. Але між народженням і упокоєнням кожна людина має виявити свою особистість.
Кожна окрема людина, якби вона не була фізично подібна до іншої, є неповторна у своїх здатностях, талантах, які їй дав Творець і як вона свої дари від Бога виявить, живучи в цьому світі.
Ісус Христос, в притчі, яку Він розповів своїм учням, стверджує, що господар - Бог-Творець дає не однакову кількість дарів: одному п'ять, другому два, а іншому ще - тільки один... І ми з життєвого досвіду знаємо, що ті дари бувають різні.
Одна людина має талант-здатність до співу, до музики, друга - до малювання, письменства, а найбільше обдаровання дається для таланту рук — практичних здатностей виконувати різноманітні види майстерства в сільському господарстві, промисловості й різних прикладних професій.
Ми спостерігаємо в житті, що є люди обдаровані до проповідництва, до утішення хворих, немічних, перебуваючих у складних ситуаціях, - це так званий дар серця... Та ми часом бачимо, що люди мають декілька корисних здатностей, виявлення яких іде на добро всіх людей.
Наш Тарас Шевченко мав великий дар до малювання й ми знаємо, що коли він старався розвивати той талант художника, то Бог Творець додав йому талант великого поета, який словом своїм зворушував людські серця й кликав їх боротися за правду життя, до служіння своєму народові, до виборення волі своєму народові. Натхненність від Бога нашого поета передається не тільки в одному поколінні, а постійно кличе й збуджує людей із тих “ненароджених” братів і сестер його, отже талант його буде служити у віках.
Часом Бог дає людям надзвичайні дари:
а) Один селянин, здається з Румунії, може перемножувати багатозначні числа швидше за комп’ютер, - науковці не можуть пояснити як і чому він має таку дивну здатність.
б) Одна молода жінка може пізнавати кольори руками. Їй обличчя відгороджують стіною, а вона на доторкання руками визначає колір.
в) Буває також дар пророцтва - здатність бачити, відчувати майбутність. Такий дар мали пророки; пророцтво засвідчено численними прикладами в минулому в Святім Письмі, але є, можуть бути люди з тим даром і в наші часи, які відчувають виявлення волі Божої в майбутньому часі.
Отже, в матеріальному, тілесному відношенні, ми приходимо в світ ніби нічого не маючи, крім власного тіла, та ми від народження по-різному обдаровані від Бога. Ми отримуємо від Творця (невидимо) великі цінності, дари, які маємо тільки розвивати. Розвивати, помножувати даний нам Богом капітал - це є наш обов'язок у цьому світі.
Неминуче прийде час, коли ми повинні дати відчит нашому Господеві - що ми зробили з основним капіталом, із нашими здатностями, — чи ми їх подвоїли, потроїли чи змарнували, закопавши в землю. Це може статися і за час нашого земного життя, і по закінченню його. Господь свідчить, що Він “віддасть кожному згідно з ділами його.” (Мф.16,27)
Як видно з розповіді Ісуса Христа, Творець відбирає дари—таланти якщо ми їх не розвиваємо:
“Візьміть же від нього таланта, і віддайте тому, що десять талантів він має. Бо кожному, хто має, дасться йому та й додасться, хто ж не має, - забереться від нього й те, що він має.” (Мф. 25:28-29)
Поширене переконання, що деякі люди не мають жодних талантів, - “от він ні до чого не здатний”. Дійсно бувають такі люди, але це тому, що талант його/її/ або він/вона/ закопав, або його вихователі, батьки змалку не розвивали й фактично закопали здатності дитини.
Треба згадати хибу, що люди часто іґнорують і старання, і молитви, щоб Господь допоміг розвинути ті дари-таланти, щоб направити їх на добро людям. Бо ж, як відомо, ті самі уста можуть і хвалити, і зневажати Бога. Той самий дар голосу у співах може прославляти Творця, підносити почуття людей, їхню любов до Бога, до ближніх, до свого народу, до справедливості; і той самий дар-талант до співу може зневажати Бога, закликати до безчестя, до зради, до аморальності, до зневаги й ненависті.
Той самий дар до винахідництва, удосконалення може створити знаряддя праці, машини, при допомозі яких можна творити добро, використовувати різні добра цієї, Богом даної землі й виробляти багато корисних речей ліків для людей (як у випадку Форда, Едісона, Силка); і той самий творчий дар у людині може винаходити знаряддя смерті, мук, руїни, масового вбивства, отрути й т.п.
Той самий творчий розум може спричинитися до піднесення, покращення життя людей, зміцнення їх у любові, і той самий творчий розум може спричинитися до занепаду й загальної руїни життя на нашій, Богом даній планеті - Землі.
Тому необхідно всі людські здатності, таланти й застосовування їх освітлювати світло Божої любові. Господь Ісус Христос свідчить:
“Я світло для світу.” (Івана 8,12)
Світло Боже освітлює кожного, хто не ховається від Нього. Воно освітлює розум людський, освітлює дії й вчинки, воно спрямовує використовувати й помножувати дари - таланти, здатності на добро й щастя для людей.
Тому Господь і каже, що
“Хто йде вслід за Мною, не буде ходити в темряві той, але матиме світло життя.” (Ів. 8,12)
Які б ми дари не мали, скільки їх не мали, ми повинні виявляти їх у житті в світлі Христової науки, в світлі Його Заповідей любові, тоді ми не будемо ходити в духовній темряві й всі наші вчинки, дії підуть на користь, на добро і нам особисто, і нашим ближнім, і вони ж будуть вгодні Творцеві й Богові нашому.
Амінь.
о. Протоієрей Тарас Славченко
В Канаді, як досвідчений філолог, о. Т. Славченко мав можливість влаштуватись викладачем на одному з відділів славістичних студій, але так не сталося. Виглядає, що в його особі змагалися між собою філолог і релігійний мислитель, та перший поступився другому. Він вірно служив, 29 років, як трудолюбивий священник і педагог у парафіяльних громадах східної і західної Канади, куди його посилав Провід УГП Церкви. У кожній громаді, піклувався успішним розвитком українських (рідних) і недільних (релігійних) шкіл…
