Вода, що стане джерелом...
Неділя Самарянки
Дії 11:19-26; Івана 4:5-42
“А хто питиме воду, що Я йому дам…, стане в нім джерелом тієї води, що тече в життя вічне.”
(Івана 4, 14)
Найперше Христос вказав самарянській жінці:
“Кожен, хто воду цю п'є, буде прагнути знову.”
І кожному відомо, що скільки б ми (особливо в гарячий день) не випили води, то за деякий час нам знову захочеться пити.
Так само: як би ми не наїлися, скільки б ми їжі не спожили, за декілька годин нам знову захочеться їсти. Але Христос каже самарянці, що вода, яку Він дасть, “стане… джерелом”, тобто, говорячи про духовну воду — благодать Божу, ласку Духа Святого, яку нап'ється людина, стає в ній “джерелом”.
Це дуже образний вислів: з джерела безпереривно тече холодна й здорова вода, - таке духовне джерело утворюється в людині, яка прийняла науку Христову, а з нею - благодать Духа Святого, ласку Божу, як керівний принцип для свого життя.
Коли людина щиро прийме в серце-душу свою Христа, з Його наукою, благодаттю, — те джерело духовного пиття живить людину не тільки в земному тимчасовому житті, — вона “тече в життя вічне.”
Але те джерело так довго діє, як ми перебуваємо у зв'язку з Христом, - всі наші духовні джерела живляться від Христа, від невичерпного моря Божої благодаті. Коли ми охристили дитину, обдарували її ласкою Божою, дали їй нове, духовне народження від Бога, від Духа, а після того не даємо їй живлення духовного від Христа, — такого джерела в людині не буде. Вона духовно омертвіє.
Це так само, якби після народження тілесного мати не годувала, не напувала дитину, не доглядала, то дитина незабаром померла б. Тяжкі факти життя — в світі цім багато існують, животіють духовних мертвеців. І такі люди справді подібні до тварин; їдять, п'ють, сплять і живуть тільки, щоб тілесно існувати.
Але людина без Бога, з її засобами, можливостями, - безмірно гірша за будь-яку хижу тварину. От, як пишуться ці рядки, читаємо в пресі, що 18-літній забив восьмилітню дитину, дівчину. Хижий дикий звір забиває іншу тварину, щоб їсти, а безбожна людина забиває іншу, бо вона їй просто не подобається...
Коли безбожники визнають, що їхні предки — мавпи, прапредки — земноводні, то з погляду духовного вони, можливо, й мають рацію. Бо і мавпи, і всі тварини живуть, щоб їсти, пити й розмножуватися тілесно, так і вони...
Для людей, без духовного споріднення з Богом, без духовного живлення від Христа через Церкву Його, - немає певної високої цілі для життя, А життя людини без високої цілі єднання з Творцем, з Христом, не тільки в земному житті, а й у вічності, - це як плавання корабля в морі без кінцевого порту призначення, прибуття. Воно безцільне.
Люди живуть, пливуть, по життєйському морі, але на мають, порту призначення, не знають куди вони прямують... Люди, щоб надати зміст своєму життю-плаванню, видумують-, собі фальшиві цілі-порти: “секс”, “ліберейшен”, різні псевдонаукові теорії й філософічні вчення, від яких через декілька років відрікаються або додають їх і перероблюють, бо вони перестають бути модними... Люди кидаються від однієї "спасаючої" теорії-філософії до другої, від однієї ідеології (чи партії) до іншої…
Христос, прийшовши від Бога, сам бувши втіленням Бога, дав один раз людям поживу, хліб і пиття, щоб вони стали джерелом вічної духовної поживи для людей, щоб ними і через них люди оживлялися, оновлялися для життя вічного.
Христос також вказав дорогу життя:
“Я є дорога/путь” –“І am the way”.
Він дав людям і ціль — порт останнього прибуття з життєйського плавання.
“До Отця не приходить ніхто, якщо не через Мене.” (Ів.14,6).
Хто знає, визнає Ісуса Христа в цьому світі, того Він не вижене геть.
“Як носили ми образ земного, так і образ небесного будемо носити.” (1 Коринтян 15,49).
Багато людей не вірять, що вся правда, всі таємниці людського життя, ціль і місце прибуття можуть бути так просто викладені. Люди на вірять, клопочуться й хочуть своїм мудруванням досягнути чогось досконалішого, тому далі придумують складні теорії, ідеології, філософії...
Для подібности пізнання, подаю тут явний життєвий приклад. В США, в м. Омага певні людці спостерегли, що велика фірма (Траст Ко) не охороняє добре свій великий сейф. Залізли в будинок і декілька годин витратили, щоб відкрити стальні двері, які важили декілька тонн.
І вибухівку підкладали — ніяк не можна було відкрити. Принесли автоген-«торч», пропалили діру в тяжких дверях і дісталися до каси. Там було всього 25 доларів. А на дверях був приліплений конверт, і там було сказано, як підібрати номери, щоб відкрити двері, але й було попереджено, що в касі тільки 25 доларів.
Та на той напис не звернули уваги: бо хто б це давав правдиву інструкцію, як відмикати, й хто б це, сказав правдиво, скільки там грошей? А було іменно все так, як написано. Люди не повірили господарям, безцільно витратили багато труду й часу, нічого не здобули собі, не збагатилися й були засуджені, покарані.
Так і Христові, Богові не вірять. Багато людей безцільно тратить багато труду, часу. Тому сказано Господом:
“Хто увірує й охриститься, - буде спасенний, а хто не увірує, засуджений буде.” (Марка 16,16).
Амінь.
о. Протоієрей Тарас Славченко
В Канаді, як досвідчений філолог, о. Т. Славченко мав можливість влаштуватись викладачем на одному з відділів славістичних студій, але так не сталося. Виглядає, що в його особі змагалися між собою філолог і релігійний мислитель, та перший поступився другому. Він вірно служив, 29 років, як трудолюбивий священник і педагог у парафіяльних громадах східної і західної Канади, куди його посилав Провід УГП Церкви. У кожній громаді, піклувався успішним розвитком українських (рідних) і недільних (релігійних) шкіл…
