Відкрити Очі на Боже Твориво
7-ма неділя після Tройці
Римлян 1:10-18; Матфея 9:27-35
“І очі відкрилися їм. А Ісус наказав їм суворо, говорячи: Глядіть, - щоб ніхто не довідався про це!”
(Матфея 9:30)
Вчинивши добре діло й велике чудо, -- зробивши сліпців видющими, Ісус забороняє їм розповідати про те... Господь завжди бажав, щоб люди знали про діла Божі, які Він звершував, щоб прославився Бог у Синові його. В деяких випадках Христос просто казав:
“Іди до дому свого, до своїх, і їм розповіж, які речі великі Господь учинив тобі, і як змилувався над тобою!” (Марка 5:19).
Та Господь знав загальну людську слабість, що заборонений плід найбільше хочеться скоштувати, а заборона розповідати неминуче спокушує таки розповісти..., тому й висловив Ісус таку пересторогу. І наслідки зразу ж дали знати:
“А вони відійшли та й розголосила про Нього по всій тій країні”. (Матфея 9:31)
Велике нещастя для людей - бути сліпими, не бачити світу цього, не бачити ні людей, ні дерев, ані квітів, ні птахів, ні жодного створіння на землі. Жити серед світла, а відчувати тільки темряву, - то дійсно тяжко.
Пригадую одного чоловіка, який, як він розповідав, був військовим інженером на морському кораблі. Під час експльозії він утратив цілковито зір. Одружився також із сліпою. Мали вони дітей...
- Коли б я мав мільйони, то віддав би за одне задоволення, одну утіху - побачити своїх дітей.
Він часом, коли з ним сиділи видющі люди, просив розказувати про все, що є навколо: які рослини, які квіти, а найбільше, які люди, як вони виглядають, який колір має небо, які хмари на нім і т. п.
Але, як я перконався, той сліпий чоловік був духово видющим, просвітленим, він був віруючою людиною. І навіть казав, що Бог покарав його за гріх і для того, щоб зрячі люди могли бачити його нещастя, дякували Богові, що вони мають очі й можуть бачити творіння Божі, красу світу цього.
Сліпому-незрячому - тяжко, і він це розумів, відчував, але є в світі духовні сліпці, які дивляться на світ Божий і не осмислюють його, не відчувають своєї духовної сліпоти.
Росте рядом цибуля й морква, коріння їхні можуть переплутуватися, але одно буде гірке, друге -- солодке, одно біле, друге – рожеве. Де в чорній землі беруться різномані кольори? Де беруться солодощі для кавуна, дині та тієї ж моркви?
Дослідники природи виявили, що корінь рослини - це не тільки провід для вологи, соків, але корінь, наприклад кавуна, шукає й бере із землі такі складники, які корисні для кавуна; корінці огірка шукають, вбирають таку поживу, яка необхідна для зросту огірка й т. п.
Просто неймовірно, але справді кожна рослина має розумну спрямованість для зросту й розмноження, у ній діє якась сила, що спонукує її коріння, листя й всі частини до придбання з грунту, із повітря, із сонячних променів всього необхідного для її зросту. Як те стається без будь-яких органів інтелекту, без мозку - просто неможливо пояснити.
Науковці також дослідили, що коли дерево росте серед скель, каміння й не знаходить поблизу поживи, а є така пожива декілька метрів по другім боці скелі, то коріння видовжується й поступово пробиває тверду скалу та добивається до джерела поживи. Виглядає, що ніби коріння має відчуття чи то запаху, чи смаку, чи то воно якось бачить, чи то сприймає якось відомості про місце перебування поживи. І також дивовижна річ: як м’яке коріння може пробити твердий камінь? - Не можна того ніяк пояснити, але факт лишається фактом, багато раз перевіреним, що м’яке коріння здатне розколоти, пробити тверду скелю. То справді чудо природи, а вірніше - чудо Боже. І через те, що коріння мають таку дивовижну здатність, через те гори в більшості покриті буйними лісами, як, наприклад, гори в Бритійській Колумбії, в Канаді. Канада на тих горах має найкращий будівельний ліс.
Є люди, які пробують примітивізувати й кажуть, що, мовляв, у природі все просто: насіння впаде, пусте корінь і росте собі... Але де насіння взялося, звідки джерело життя в малесенькій насінині, з якої виростає найбільша рослина й найбільше дерево? Та ж у тій насінині не просто закладено джерело життя, а закладені пляни й ґени, яка та рослина має бути.
Апостол Павло свідчить, що через розглядання, через осмислення творіння Божого, ми пізнаємо Творця. Люди, які не хочуть пізнати Бога-Творця у творінні, - “нема їм виправдання”. (Римлян 1:20)
Думаюча чесна людина неминуче, навіть без Біблії, прийде до пізнання Бога. Люди можуть із руди, при допомозі вогню, витопити різні метали, виробити з металів різні машини, але наймудріші й найбільш учені люди не можуть створити найпростішу насінину, яка б могла рости й розмножуватися, і тим забезпечувати собі вічність.
У величній премудрості Божій насінина трави й насінина збіжжя забезпечують існування всіх тварин і разом з тим й існування людського роду на землі.
Крім того, створена Богом природа не тільки корисна для людей, що дає підстави всіх продуктів харчування, а також тільки природа, рослинність, дерева здатні відсвіжити повітря й тим самим відсвіжити, відновити тілесні людські сили. Тому, не дивлячись на будь-які пишні будівлі, палаци, людське здоров’я найбільш відсвіжується там, де є дерева, ліс, вода, квіти. І навіть у самому диханні виразно засвідчено премудрість Божу: людина видихає вуглекислий газ (вуглець), а вдихає кисень, рослини ж навпаки - вони споживають вуглець. Тому людям легше дихається там, де є ліси.
Людина мусить, дивлячись тілесними очима, намагатися пізнати Боже творіння й просвітити свій зір духовний, щоб не ходити духовним сліпцем. Духовні сліпці були в усі часи, а в наші - особливо поширена та духовна сліпота. Духовні сліпці в багатьох випадках уважають себе за найбільш просвічених, бо вони, мовляв, переконані, що природа сама себе створила. Апостол Павло про таких людей свідчить:
“Називаючи себе мудрими, вони потуманіли”. (Римлян 1:22)
Треба знати, ще гріх невірства - це породження гордости й злоби. Апостол євангелист Іван Богослов свідчить:
“Хто не вірує Богові, той учинив його неправдомовцем, бо не вірив у свідчення, яким Бог свідчив про Сина Свого.” (1 Івана 5:10)
Сліпота духовна породжує невірство. Через сліпоту духовну книжники й фарисеї не пізнали в Ісусі Христі Сина Божого, хоч Він багато чинив діл Божих, в тім числі й оздоровлення двох сліпих.
За невірство юдейського народу Бог багато разів карав його неволею, розсіянням по світі й, очевидно, масовими нищеннями. За невірство й маловірство Бог може карати й нас. Господь засвідчив:
“Хто увірує й охриститься - буде спасений, а хто не увірує - засуджений буде.” (Марка 16:16)
Молімо Бога, щоб Він просвітив нас Істиною, щоб ми пізнавали Бога, Господа нашого Ісуса Христа і через Святе Письмо, і через вивчення природи - його творіння.
Амінь.
о. Протоієрей Тарас Славченко
В Канаді, як досвідчений філолог, о. Т. Славченко мав можливість влаштуватись викладачем на одному з відділів славістичних студій, але так не сталося. Виглядає, що в його особі змагалися між собою філолог і релігійний мислитель, та перший поступився другому. Він вірно служив, 29 років, як трудолюбивий священник і педагог у парафіяльних громадах східної і західної Канади, куди його посилав Провід УГП Церкви. У кожній громаді, піклувався успішним розвитком українських (рідних) і недільних (релігійних) шкіл…
