Темнота й зарозуміння
Неділя по Богоявленню
Ефесян 4:7-13; Матвія 4:12-17
Коли надворі буває велика спека, то в глибоких долинах тяжко дихати, не вистачає повітря, вірніше — повітря стає тяжким для дихання. Так само на високих горах, де повітря є рідке, людям тяжко дихати.
Крайня темнота, суєвір’я шкодять зрозумінню християнської істини. Всілякі забобони, шептання (а баби-шептухи, “зливання воску”, як це може здаватися неймовірним, ще існують у Канаді, навіть донедавна про те оголошувалося в “У.Г.”), ворожіння - не мають нічого спільного з християнством. Людей довірливих часто збиває з пуття, бо при всілякому шептанні й звершенню безглуздих процедур згадується ім'я Христа, святих апостолів і т.п.
Всі оті ознаки: зайшла перша жінка на Новорічний день - нещастя, перебіг чорний кіт дорогу - нещастя, - все те залишки поганства й великої темноти. Та ми свідомі, що суєвір'я загально поширене серед різних народів. Є ще лікарні, в яких немає 13-х номерів, є готелі, багатоквартирні будинки (апартаменти), які не мають 13-х поверхів і кімнат з тим же номером (Віндзор, наприклад).
Вороги християнства, всілякі богоборці вживають аргументів, бо дехто з християн має забобони. Але в тому немає жодних підстав обвинувачувати науку Христову , — ми хіба винні в тому, що й досі повністю не просвітили розум і чуття всіх людей євангельською правдою. Та мислення, спосіб думання деякої частини людей такий, що вони тяжко сприймають істину.
Є й друга крайність серед людей - це зарозумілість, уявне всезнайство. Людина, яка скоштувала початків науки, яка не здобула глибшої освіти, хапається довірливо за висунені теорії й гіпотези різними теоретиками й вже впевнено твердить, що Бога немає, а все то природа сама сотворила ввесь багатогранний і різноманітний світ.
Сказали такій людині, що люди походять від мавпи, - і вона твердо стоїть у тому й пропагує, хоч те примітивне твердження ніхто не може доказати й в ньому немає логіки.
Мавпа дійсно тілесно схожа до людини, але то тільки тілесно. Інтелектуально ж, розумом і способом свого життя мавпи не тільки не подібні до людини, а вони стоять багато нижче багатьох тварин, птахів і навіть комах.
Глибокі дослідники природи ствердили, що ота маленька бджола своїм інтелектом, організацією життя в роях стоїть багато ближче до людини, як найбільші людиноподібні мавпи. У бджіл є розподіл обов’язків: є правитель-матка, є вартові, є ті, що пергу носять, є ті, які дбають за підтримання відповідної температури - і вони знають як те охолодження робити! У бджіл є організація, як вона панує в добре зорганізованій державі.
Або, візьмімо, такі звірі, як бобри: вони будують греблі, але вибирають де найвужче місце, де слабша течія. Бобри будують свої оселі так, що вони мають горище, отже, - щоб сонце в гарячу пору не припікало їм... Вчені інженери в багатьох випадках, після старанних досліджень., вибирали місця для гребель і мостів іменно там, де будували свої греблі бобри.
Деякі птахи будують гнізда так, що ніякий вітер не скине, будують, дбаючи за красу й вигоду. Є птахи, які одружуються й дотримуються подружньої моралі й вірности, —як, наприклад, лебеді. Подібні відносини існують серед орлів: так званий “балд іґлп”, коли поранений, помре, хоч би й вилікували люди його рану, якщо не знайдеться його подруга.
Деякі птахи можуть імітувати людей, можуть навчитися вимовляти людські слова, натомість жодна мавпа не може навчитися вимовляти людські слова. Мавпи не мають поняття ні гідности, ні жодної моралі. Вони не мають зорганізованої спільноти, вони в більшості не здатні примостити собі навіть лігво, а тим більше - не можуть зробити собі якесь житло, оселю, хоч те роблять для себе більшість птахів і багато дрібних тварин, які: виривають нори.
Все те свідчить, що по зовнішній подібності ми не повинні робити висновок про спорідненість людей з мавпами чи будь-якими іншими істотами. Внутрішньо-духовно люди на нікого не подібні й ніякі земні істоти не можуть бути порівненні з людьми, - до того ми висновку ми приходимо пізнанням і вивченням навколишнього світу, а зі Святого Письма ми знаємо, що Бог створив “людину за образом” Божим (Буття 1,26).
Господь Ісус Христос почав проповідь своєї божественної науки людям, які перебували в темноті:
“Народ, що в темноті сидів, світло велике побачив” (Матвія 4,16).
Всім людям, які прагнуть знайти спасіння, засяяло й світить те євангельське світло. Науку євангельську, Христову, приступно всім пізнати, зрозуміти, якщо люди щиро прагнуть пізнати волю Божу й виконувати її.
Електроніка, хімія, медицина, астрономія й інші складні науки можна пізнати тільки людям з певною професійною підготовкою. Євангельська ж наука приступна всім людям, щирого серця: і високоосвіченим, і малоосвіченим. Проповідь любові, милосердя й всепрощення зрозумілі кожній людині, яка прагне бачите євангельське світло Правди.
Сонце гріє ниви й болота. Бог посилає Свою милість для всіх людей, але не всі хочуть скористатися тим Божим даром. Тому то, так, як огріті сонцем, болота можуть витворювати отруйні випари, а ниви й сади давати корисні плоди, так само й люди, які спрагнені чинити волю свого Творця, можуть приносити плоди віри — любові й милосердя, а люди, які закриваються від світла Божого, які перебувають у темряві, - вони прямують до загибелі.
І всі ті, які з довір’ям прямують за тими духовними сліпцями — неминуче загинуть. Сказав Господь:
“А коли сліпий водить сліпого, - обоє до ями впадуть.” (Матвія 15,14).
Амінь.
о. Протоієрей Тарас Славченко
В Канаді, як досвідчений філолог, о. Т. Славченко мав можливість влаштуватись викладачем на одному з відділів славістичних студій, але так не сталося. Виглядає, що в його особі змагалися між собою філолог і релігійний мислитель, та перший поступився другому. Він вірно служив, 29 років, як трудолюбивий священник і педагог у парафіяльних громадах східної і західної Канади, куди його посилав Провід УГП Церкви. У кожній громаді, піклувався успішним розвитком українських (рідних) і недільних (релігійних) шкіл…
