Преподобна Єфросинія Олександрійська
Ікона Преподобної Єфросинії Олександрійської з Wikipedia
Взято з Мінеї.25 вересня день пам'яті Преподобної Єфросинії Олександрійської.
Житіє Святої
Преподобна Єфросинія (V ст.) народилася у місті Олександрії від знатних і багатих батьків Єфросинії і Пафнутія і була їхньою єдиною дитиною. Її мати померла рано і виховував її батько, глибоко віруючий християнин. Пафнутій часто відвідував монастир, ігуменом якого був його духовний наставник, і брав з собою свою дочку святу Єфросинію. Коли Єфросинії виповнилося 18 років, батько мав намір видати її заміж. Він відправився в монастир до свого наставника, щоб отримати благословення на майбутню подію в житті дочки. Ігумен розмовляв з дівчиною і дав їй своє благословення, але свята стреміла до чернечого життя, і прийнявши таємно постриг від прохожого в тих місцях ченця, покинула батьківський дім. Побоюючись, що в дівочому монастирі перебування її буде виявлено, вона, назвавши себе євнухом Ізмарагдом, була прийнята в той самий чоловічий монастир, який відвідував її батько. Тут вона в усамітненій келії проходила чернечі подвиги на протязі 38 років і досягла високої духовної досконалості. Її батько тяжко сумував через втрату любимої дочки і не раз, по пораді настоятеля, розмовляв з ченцем Ізмарагдом, отримуючи від нього духовну утіху. Перед своєю смертю преподобна Єфросинія відкрила батьку свою таємницю, і просила, щоб ніхто окрім нього не готовив до поховання її тіла. Після смерті дочки Пафнутій віддав все своє майно убогим і монастирю і прийняв чернецтво. 10 років він подвизався в келії своєї дочки і мирно там же й скінчився.
Мати преподобна Єфросинія дивовижна, бажаючи сущої радості старалася йти цією стежкою: багатство бо перемінила на убогість, плотського обручника на тих, хто живе повіки, їжу тлінну на утримання, спокій на тих, хто в недугах і в стражданнях, життя у світі на вічне блаженство, яке і отримала з мудрими дівами, зберігши свічу свою непогашеною, і у чертог увійшла як діва, як наречена Христова достойна всякої похвали.
Струменями сліз наповнила свій розум, напитала постом доброчинні плоди, і як найкраща лоза принесла грона прекрасні чесні, від них же Божественним вином явно насичуєш почуття душевні, насолоджуємося істинним твоїм уподібненням, і радуємося Божественною радістю, п’янство відриваючи від гріха, взиваючи до тебе, чесна: Христа моли завжди, дарувати всесильну однодумність, мир і велику милість.
Видіння дивне і єство незбагнене, бо ж приховалася від лютої підступності Євиного старого спокусника, серед чоловіків оселилася з досконалим розумом? Як посеред вогню пройшла неопалима? Як утаїла жіночу неміч, зміцнена Божественною силою, Того, Хто нашу неміч прийняв і засяяв від Отроковиці Безшлюбної? Його моли з ангелами радуючись, дарувати світу однодумність, мир і велику милість.
(стихира, глас 5)Чистий, чистоти твоєї скарб без вади від чоловіків зберегла ти, бувши нареченою Христовою, Єфросиніє блаженна; тілесну бо красу, трудами посту прив’ялила, душу ж бо прикрасила красою благодаті: в мужності жіночість явно прикрасила, приховалася від пасток веліара, як ангел жила; тому проси мира тим, хто з любов’ю тебе прославляє, радості тезоіменита у Бозі блаженна.
(стихира, глас 2)
